Де AsylumWorks знаходить надію?

Нас часто запитують: "Як ви працюєте з іммігрантами в такий складний час?" Правда в тому, що це нелегко. 

В умовах мінливої імміграційної політики та зростаючої невизначеності багато клієнтів AsylumWorks стурбовані своїм майбутнім і навіть бояться залишати свої домівки, незважаючи на те, що дотримуються імміграційного законодавства США. Ці виклики лягають важким тягарем на нашу громаду і на нашу команду. 

І все ж, наша робота все ще приносить задоволення. Ми поставили нашим співробітникам просте, але дуже важливе запитання: Де ви знаходите надію?. Ось чим вони поділилися:

"На наших командних зустрічах ми знаходимо час, щоб поговорити про наші почуття. Розмови з іншими членами команди допомагають мені відчути, що я не самотня, і нагадують, що ми всі тут разом". 

"Дехто каже, що ця робота має бути такою сумною. Але для мене все навпаки. Я відчуваю надію, тому що знаходжуся поруч з людьми, які знаходять рішення для наших клієнтів. Ми - люди, які можуть, і це мене надихає". 

"Я знаходжу надію в людях, яким ми служимо. Клієнти розповідають мені про все, через що їм довелося пройти, і якимось чином їм вдається сидіти переді мною з посмішкою на обличчі. Я залишаю ці зустрічі сповнена захоплення тим, наскільки вони сильні". 

"Я знаходжу надію, коли чую, що один з моїх клієнтів отримав притулок. Це нагадує мені, що є ще хороші люди, які борються за свої права". 

"Волонтери дають мені надію. За останні кілька тижнів я був приголомшений тим, як багато людей звернулися по допомогу. Незважаючи на все, що відбувається, вони все ще хочуть вкладати в свою громаду - і це дивовижно. Навіть якщо зникають робочі місця чи фінансування, пристрасть не зникає ніколи".

"Я бачу надію у співпраці - коли ми об'єднуємо наші ідеї, щоб підтримати наших клієнтів і знайти хороше в кожній ситуації. Це наша творчість, яка дає мені надію". 

"Кожен день - це можливість стати поруч з кимось і допомогти змінити хід їхнього життя. Це те, що мною рухає". 

"Наші донори нагадують мені, що навіть у непевні часи милосердя не згасає. Їхня підтримка доводить, що ми не самотні - що є люди, які все ще вірять у те, що можна допомагати іншим". 

Крізь ці роздуми проходить одна проста істина: надію знаходимо один в одному. Навіть у найважчі моменти наша команда продовжує знаходити причини для надії. Ми разом сміємося, спираємося один на одного і щодня бачимо маленькі, але потужні ознаки прогресу. Виклики, з якими ми стикаємося, реальні, як і спільнота, яку ми створили, щоб долати їх разом.